-
1 anyhow
adv1) в усякому разі, що б там не було; як би то не було3) ніяк, ніяким чином (у заперечних реченнях)4) абияк, як-небудь, будь-як* * *adv1) будь-що-будь; у будь-якому разі; як би то не було2) як-небудь, так чи інакше3) як попало, абияк; погано, сяк-так -
2 thing
n1) річ, предмет2) справа, факт, випадок; обставина, обстановкаall things considered — враховуючи усі обставини; беручи до уваги все
3) pl майно, речі (дорожні); багаж4) pl одяг, предмети одягу; особисті речі5) їжа; питво6) pl приладдя, начиння; побутові предмети8) розповідь; анекдот9) явище, річ, справа10) діло11) щосьthe important thing to remember — те, що важливо запам'ятати
the best thing is... — найкраще — це...
the right thing — саме те, що потрібно
the wrong thing — зовсім не те, що треба
12) деталь, особливість13) щось дуже потрібне (важливе, підхоже, справжнє)it is just the thing — це саме те, що треба
that's the thing — у цьому вся справа, це найголовніше
14) дія, вчинок15) подія16) істота, створінняlittle thing — малятко, крихітка
17) розм. у звертанніdear thing — дорогий, любий
above all things — насамперед, головним чином
and things — тощо, і таке інше
for another thing — крім того; по-друге
for one thing — насамперед; для початку
in all things — в усьому, у всіх відношеннях
no great things — нічого особливого; так собі
of all things — от тобі й на!, треба ж!
sure thing — амер. напевно, звичайно, безумовно
the last thing — наприкінці; нарешті
to be up to a thing or two — дещо знати, у дечому розбиратися
to see things — марити, галюцинувати
* * *[aiç]n1) річ; предметa thing in itself — фiлoc. річ у собі; pl атрибути
yce, — що має відношення до Японії
2) pl майноthings personal treal — юp. нерухоме майно
things in action — юp. право вимоги; майно, що полягає у вимогах; речі, багаж
3) часто pl одяг, предмети одягуbathing /swimming/ things — купальний костюм
to put on [to take off]one's things — одягтися [роздягнутися]
4) їжа; питвоsweet things — солодке, ласощі
5) pl звичн. пристосування; начиння; предмети побуту6) твір мистецтва, літератури; творінняan excellent thing — чудова річ; розповідь; анекдот
7) річ, явищеto look at things (from one's own point of view) — дивитися на речі /на справу/ ( зі своєї власної точки зору)
to take things too seriously — приймати всі надто серйозно, занадто серйозно до всього ставитися
8) звичн. pl обставини, станthe state of things — стан речей /справ/
tell me how things go /stand/ — є розповідайте мені, як ідуть справиє
things might go wrong — все може зірватися /провалитися/
that things should have come to thisl — подумати тільки, до чого дійшла справа /як змінилися обставини/!
we hope for better thing s — ми сподіваємося на краще /що обставини зміняться на краще
9) справаI have several- s to attend to — мені (ще) потрібно дещо зробити; у мене ще є справи
10) щось, дещоthe best thing is... — найкраще...
to say the right thing — сказати те, що треба
11) деталь, особливість12) щось дуже потрібне, важливе, підходящеthat's the thing — в тому то е справа, це саме головне
the thing is... — справа в тім...; суть справи полягає в тому...
the only thing now is to take a taxi — єдине, що можна зараз зробити, це взяти таксі
that's the very /just the/ thing — це саме те, що потрібно модний
13) дія, вчинокI did no such thing — я не робив нічого подібного; я е не думав робити цього [порівн. тж. О]
to do the handsome thing by smb — зробити послугу \ комусь
that's not at all the thing to do — це дуже недобре; це неприйнятно ( робити), так не чинять
what a thing to do! — хіба так можна!, хіба так чинять!, як можна було зробити таке!; подію
14) імен. створенняno living thing has ever done it — нікому ще не вдавалося цього зробити; людина
you silly thing! — дурень!; ну е дурень же ти!
15) у сполученні із iм., що йде попереду. презир. потворна, жахлива річ••spiritual things, thing s of the mind — духовні цінності
in all things — у всіх відношеннях, у всьому
and thing s — та інше, тощо
and another thing, — ще одне
sure thing — aмep. напевно, звичайно
no such thing — нічого подібного; ніщо не може бути далі від істини [порівн. тж. 13, 1]
no great things — нічого особливого, так собі; хто зна що
first thing — насампередnext thing — потімlast thing — в останню чергу, наостанок; нарешті; найбільш несподіване; те, чого найменше можна чекатиthe same thing — те ж саме
for one thing — насамперед; почати з того, що; для початку
for another thing — крім того; по-друге
of all things — от тобі е на!, це ж треба!; подумати тільки!
above all things — насамперед; найбільше, головним чином
as a general /as a usual/ thing — звичайно, як правило
it's one of those things — = у житті всяке буває нічого не поробиш, доводиться миритися
to have a thing about smth — мати упередження проти чогось; не терпіти чогось бути жертвою настирливої ідеї, збожеволіти через щось
to have a thing about smb — боготворити когось; не терпіти когось
to make a thing (out) of smth — надавати ( занадто) велике значення
to know a thing or two — знати дещо; розуміти /тямити/ що до чого
to learn a thing or two — довідатися /пронюхати/ дещо
to be up to a thing or two — в чомусь розбиратися, дещо знати
not to be /to feel/ the thing — погано себе почувати
to go the way of all things — померти, пройти земний шлях до кінця
-
3 thing
[aiç]n1) річ; предметa thing in itself — фiлoc. річ у собі; pl атрибути
yce, — що має відношення до Японії
2) pl майноthings personal treal — юp. нерухоме майно
things in action — юp. право вимоги; майно, що полягає у вимогах; речі, багаж
3) часто pl одяг, предмети одягуbathing /swimming/ things — купальний костюм
to put on [to take off]one's things — одягтися [роздягнутися]
4) їжа; питвоsweet things — солодке, ласощі
5) pl звичн. пристосування; начиння; предмети побуту6) твір мистецтва, літератури; творінняan excellent thing — чудова річ; розповідь; анекдот
7) річ, явищеto look at things (from one's own point of view) — дивитися на речі /на справу/ ( зі своєї власної точки зору)
to take things too seriously — приймати всі надто серйозно, занадто серйозно до всього ставитися
8) звичн. pl обставини, станthe state of things — стан речей /справ/
tell me how things go /stand/ — є розповідайте мені, як ідуть справиє
things might go wrong — все може зірватися /провалитися/
that things should have come to thisl — подумати тільки, до чого дійшла справа /як змінилися обставини/!
we hope for better thing s — ми сподіваємося на краще /що обставини зміняться на краще
9) справаI have several- s to attend to — мені (ще) потрібно дещо зробити; у мене ще є справи
10) щось, дещоthe best thing is... — найкраще...
to say the right thing — сказати те, що треба
11) деталь, особливість12) щось дуже потрібне, важливе, підходящеthat's the thing — в тому то е справа, це саме головне
the thing is... — справа в тім...; суть справи полягає в тому...
the only thing now is to take a taxi — єдине, що можна зараз зробити, це взяти таксі
that's the very /just the/ thing — це саме те, що потрібно модний
13) дія, вчинокI did no such thing — я не робив нічого подібного; я е не думав робити цього [порівн. тж. О]
to do the handsome thing by smb — зробити послугу \ комусь
that's not at all the thing to do — це дуже недобре; це неприйнятно ( робити), так не чинять
what a thing to do! — хіба так можна!, хіба так чинять!, як можна було зробити таке!; подію
14) імен. створенняno living thing has ever done it — нікому ще не вдавалося цього зробити; людина
you silly thing! — дурень!; ну е дурень же ти!
15) у сполученні із iм., що йде попереду. презир. потворна, жахлива річ••spiritual things, thing s of the mind — духовні цінності
in all things — у всіх відношеннях, у всьому
and thing s — та інше, тощо
and another thing, — ще одне
sure thing — aмep. напевно, звичайно
no such thing — нічого подібного; ніщо не може бути далі від істини [порівн. тж. 13, 1]
no great things — нічого особливого, так собі; хто зна що
first thing — насампередnext thing — потімlast thing — в останню чергу, наостанок; нарешті; найбільш несподіване; те, чого найменше можна чекатиthe same thing — те ж саме
for one thing — насамперед; почати з того, що; для початку
for another thing — крім того; по-друге
of all things — от тобі е на!, це ж треба!; подумати тільки!
above all things — насамперед; найбільше, головним чином
as a general /as a usual/ thing — звичайно, як правило
it's one of those things — = у житті всяке буває нічого не поробиш, доводиться миритися
to have a thing about smth — мати упередження проти чогось; не терпіти чогось бути жертвою настирливої ідеї, збожеволіти через щось
to have a thing about smb — боготворити когось; не терпіти когось
to make a thing (out) of smth — надавати ( занадто) велике значення
to know a thing or two — знати дещо; розуміти /тямити/ що до чого
to learn a thing or two — довідатися /пронюхати/ дещо
to be up to a thing or two — в чомусь розбиратися, дещо знати
not to be /to feel/ the thing — погано себе почувати
to go the way of all things — померти, пройти земний шлях до кінця
-
4 so-so
1. adjневажний, поганенький, такий собі; стерпний2. advтак собі, нічого собі; стерпно, поганенько* * *I aсередній, посередній, так собі; терпимийII advтак собі, нічого, посередньо; терпимо -
5 Thing
n1) річ, предмет2) справа, факт, випадок; обставина, обстановкаall things considered — враховуючи усі обставини; беручи до уваги все
3) pl майно, речі (дорожні); багаж4) pl одяг, предмети одягу; особисті речі5) їжа; питво6) pl приладдя, начиння; побутові предмети8) розповідь; анекдот9) явище, річ, справа10) діло11) щосьthe important thing to remember — те, що важливо запам'ятати
the best thing is... — найкраще — це...
the right thing — саме те, що потрібно
the wrong thing — зовсім не те, що треба
12) деталь, особливість13) щось дуже потрібне (важливе, підхоже, справжнє)it is just the thing — це саме те, що треба
that's the thing — у цьому вся справа, це найголовніше
14) дія, вчинок15) подія16) істота, створінняlittle thing — малятко, крихітка
17) розм. у звертанніdear thing — дорогий, любий
above all things — насамперед, головним чином
and things — тощо, і таке інше
for another thing — крім того; по-друге
for one thing — насамперед; для початку
in all things — в усьому, у всіх відношеннях
no great things — нічого особливого; так собі
of all things — от тобі й на!, треба ж!
sure thing — амер. напевно, звичайно, безумовно
the last thing — наприкінці; нарешті
to be up to a thing or two — дещо знати, у дечому розбиратися
to see things — марити, галюцинувати
* * *[aiç]n; сканд.; іст. -
6 fair
I n ярмарок- World F. Всесвітня виставкаII adj1. чесний; справедливий; безсторонній; законний2. досить добрий, стерпний3. посередній- fair deal чесна угода- F. Deal "справедливий курс" (лозунг Г. Трумена – США)- fair employment practices амер. прийом на роботу без дискримінації- fair play гра за правилами; чесна гра; чесність, справедливість- fair treatment справедливий розгляд справи- fair to middling амер. посередній; так собі; прийнятний; розм. серединка на половинку- by fair means чесним шляхом- by fair means or foul будь-якими засобами -
7 путь
1) (в конкр. и перен. знач.) путь (-ті, ж. р.), дорога, шлях (-ху) (ум. шляшок), (стезя) стежка, тропа, тропок (-пка); см. Дорога. [Перед вікном широка бита путь (Л. Укр.). Так вився-ж той шляшок кудись далі за те місто… І поверзлось мені, що отсе і є він, шлях мій (М. Вовч.). Діямант дорогий на дорозі лежав, - тим великим шляхам люд усякий минав і ніхто не пізнав діяманта того (Сам.). Пішов собі чоловік тою тропою, що розказала жінка (Мирн.). Не спинити українства ні тим перетикам, що настановлено на шляху перед ним, ні добродіям Струве (Єфр.). До Бога важкий шлях, а до пекла прямісінький (Приказка). Вона не мала яким шляхом удатися до вас (Грінч.). Може-б Лука був і вивів його на яку добру путь, так-же смерть не дала (Кон.). Не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Як підростеш, то терпи усе, що на тропку спіткається (Г. Барв.). Перед нею простяглися нові стежки, знайшлась нова пожива для серця (Коцюб.)]. Путь-дороженька - путь-доріженька. Путь к освобождению, ко спасению - шлях, дорога (стежка) до визволення, до спасіння. П. к свободе, к счастью - шлях, дорога, стежка до волі, до щастя. П. планет - шлях, дорога планет. П. правды - путь правди (Єв.), дорога правди (Куліш), стежка, шлях правди. П. чести, добродетели - стежка (шлях) чести, доброчесности. -тём традиции, навыка - шляхом традиції, навички. [Все це вироблювалось ступінь по ступеню, віками, шляхом безупинної традиції (Єфр.)]. -тём агитации, дипломатии - шляхом агітації, дипломатії или агітацією, дипломатією. -тём жизни - шляхом життя. -тём-дорогой - шляхом-дорогою. [Завдав я свого клумачка на плечі й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -тём расследования - розслідом. -ти сообщения - шляхи сполучення, (обычно) шляхи. -ти к социализму - шляхи до соціялізму. -ти распространения книг - шляхи поширення (розповсюдження) книг. На -ти к богатству - на шляху до багатства. На -тях к столице - на шляхах до столиці. По -ти -по дорозі, (в дороге) дорогою; (с руки) з руки. [Мені з вами по дорозі. Заїхав до його по дорозі, вертаючись додому (Сл. Ум.). Дорогою він мені каже, що зморився]. Не по -ти - не по дорозі, не в шляху, не в завороті, не по руці. [Мені не по дорозі з тобою или мені не дорога з тобою]. То село нам не по -ти - те село нам не в шляху, не по дорозі. Верный, правильный путь - правдивий шлях. Водный путь, -дным -тём - водяний шлях, водою. Возвратный путь - поворотна путь (дорога), дорога назад. Дыхательный, пищеводный путь - дихальний, стравний шлях, провід. Железнодорожный путь - залізна колія, или просто колія, (железн. подъездной п. - рукав (-кава). Жизненный путь - життьова (життєва) нива, -ва стежка, життьовий шлях, -ва путь. [На твоїй довгій тисячолітній ниві життьовій не одна стрівалась істота… (Коцюб.)]. Законный путь - правний, законний шлях, (способ) спосіб (-собу). Зимний путь - зимова дорога, зимняк. Историческим, научным -тём, -тём истории, науки - історичним, науковим шляхом, шляхом історії, науки, історично, науково. Ложный путь (в перен. зн.) - крива дорога. [Кривими дорогами ходити (Приповідка)]. Мирным -тём - мирним шляхом, -ним способом, по-доброму. Млечный путь - чумацький шлях, чумацька дорога, небесна (божа) дорога. Мощенные -ти - мощені, (камнем) бруковані шляхи, дороги. Морской путь - морський шлях. Морским -тём - морем. Объездной путь - об'їздка. [На моє вийшло: раяв їхати об'їздкою, досі-б давно приїхали (Кониськ.)]. Обратный путь - поворотна путь, -на дорога, дорога назад. На обратном -ти - повертом, поворітьма, наповорітьма, з поворотом, вертаючи(сь). Окольный путь, -ные -ти, -ным -тём - манівець (-вця), манівці (-ців), манівцями, манівцем, стороною, повзагорідно. [Бери, сестро, срібло-злото та йди манівцями, щоб ми тебе не догнали (Чуб. V). Що ти підеш да доріжкою, а я піду манівцем (Пісня)]. Ошибочный путь - хибний, помилковий шлях, хибна (змильна) путь, дорога. Первый санный путь - перший сніг, первозим'я. Санный путь - санна путь, дорога. Скользкий путь (в перепосн. зн.) - похила стежка, -лий шлях, (образно) слизьке, слизька. [Зводить (претенсійність) цього талановитого поета на похилу стежку рисковитих з художнього погляду експериментів (Єфр.). На слизьке, на слизьку попасти (ступити)]. Сухой путь - сухопуть (-путі). Сухим -тём - суходолом (сухопуттю). [Довга-ж туди дорога і морем, і сухопуттю (Звин.)]. Торный путь (большая дорога) - битий шлях, бита дорога. Каким -тём - а) (дорогой) кудою (куда), якою дорогою, яким шляхом. [Лаговський показав жидові, кудою їхати (Крим.)]; б) (как) як, (способом) яким способом, чином, робом, побитом. Таким -тём - а) (дорогой) такою дорогою, таким шляхом; б) (способом) таким способом, чином, робом. Тем -тём - (туда) тудою, тою дорогою, тим шляхом. [Люди з Сивашевого кутка часто тудою ходили, бо було ближче, ніж вулицею (Грінч.)]. Этим -тём - а) (сюда) сюдою, цією дорогою, цим шляхом; б) (способом) цим чином, способом, робом. [Чи не бачив парубка і дівки, чя не йшли сюдою? (Рудч.). Сим робом єдналися усі стани (сословия) на Україні (Куліш)]. Никаким -тём - (никуда) нікудою, (никак) ніяк. [Не можна нікудою було шинку обійти (Кониськ.)]. Все -ти (дороги) ведут в Рим - усі стежки до Риму йдуть. Всеми -ми прошёл - бита голова. Готовиться в путь - лагодитися, лаштуватися, (снаряжаться) риштуватися, рихтуватися в дорогу. Держать путь - верстати дорогу, (направляться) прямувати, простувати. [Добрий день, люба пані! А куди се верстаєте дорогу? (Куліш). До гетьмана Наливайка дорогу верстали (Макс.)]. Зайти, заехать к кому по -ти - зайти, заїхати по дорозі до кого. Итти в путь - іти в путь, в дорогу. [В далеку путь іду (Грінч.)]. Итти тем же -тём - іти тією-ж дорогою, тим-же шляхом, (стезей) тією-ж тропою. [Тропою вашою йшов я (Черк. п.)]. Итти по -ти долга - іти дорогою (стежкою) обов'язку. Куда вам путь лежит - куди вам дорога? Найти верный путь - тропи вхопити, найти правдивий шлях. [Коли пощастить робітникам, як то кажуть, тропи вхопити та зрозуміти, де їх сила… (Єфр.)]. Наставлять (направлять), наставить на путь - напучувати, напутити кого, наводити, навести на пуття кого (дать указание) дати навід. [Молоді хазяї, думає, - чому й на пуття не навести (Свидн.)]. Направлять на истинный путь - наставляти на добру путь, на розум, на добрий розум. Сбить с -ти - а) збити з дороги кого; б) (с толку) збити з пуття, знепутити кого. [Знепутив мене (Вовч. п.)]. Сбиться с -ти - а) збитися з дороги, змилити дорогу; б) (с толку) збитися з пуття, знепутити. [Знепутив наш парубок, ні на що звівся (Луб. п.)]. Проложить путь - прокласти, провести дорогу (см. Прокладывать). Пролагать себе путь куда-либо (образно) - топтати (собі) стежку куди. [Українська книжка починає топтати стежку і під сільську стріху (Єфр.)]. Пусть твой путь будет усеян цветами - нехай тобі цвітом стелиться дорога (Маков.)];2) (самая езда (ходьба, плавание) и время) - путь, дорога, (пеший) хода, (путешествие) подорож (-жи). [В далеку путь іду (Грінч.). Моє ти сонце! Світи повік мені в путі моїй (Сам.). Здоров'я ваше ще не таке, щоб можна було рушити в таку далеку дорогу, як до Київа (Кониськ.). Ісус, утомившись з дороги, сів при криниці (Єв.)]. Доброго, счастливого -ти, добрый путь (приветствие) - щасливої дороги. Дальний путь - далека дорога, -ка путь. Отправляться, -виться (двинуться) в путь - рушати, рушити (вирушати, вирушити) в дорогу. Сколько ещё нам -ти - скільки нам ще дороги? Осталось три дня -ти - лишилось три дні дороги;3) (способ) (без дополнения) спосіб (-собу), чин (-ну), роб (-бу), лад (-ду), (с дополн.) шлях чого. [Тим-же ладом із старого кореня виростала нова, народня воля на Україні (Куліш)]. Каким -тём (образом) это сделать - яким чином (способом, робом) це зробити? -тём подкупа, измены - шляхом підкупу, зради или просто підкупом, зрадою. -тём голосования - голосуванням. -тём подписи - підписом. -тём привлечения - притягаючи, притяганням. -тём умножения, вычитания - множенням, відніманням, множачи, віднімаючи. Судебным -тём - судом, через суд, судовно;4) (прок, успех, толк) пуття, лад (- ду); см. Прок, Толк. [Не буде з його пуття (Гр.)]. -тём - а) (толком) до пуття, до ладу, ладом; б) (хорошенько) добре, гаразд, як слід. [Не вміє розказати до пуття (Сл. Ум.). Хто каже до ладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай (Приказка). Та ви ладом кажіть (Номис). Добре його вилаяв (Сл. Ум.)]. -тём ему досталось - добре йому перепало. Не удалось и пообедать -тём - не вдалось і пообідати як слід. Не -тём делаешь - не гаразд, не до пуття, не до ладу робиш. Без -ти - без пуття. [Він без пуття працює]. Он без -ти наказан, он без -ти строг - його без пуття покарали, він без пуття (без тями) суворий. Будет ли путь в этом деле - чи буде пуття з цієї справи. В нём нет -ти - з його нема пуття. В нём не будет -ти - з його не буде пуття. Ему ничто в путь не идёт - йому ніщо на користь, на ужиток не йде (см. Прок). Что в том -ти - яка користь з того.* * *шлях, род. шля́ху и шляху́, путь, -ті́ (ж.); ( дорога) доро́га; ( железнодорожный) ко́лія -
8 world
n1) світ, всесвітall the world over, all over the world — в усьому світі, по всьому світу
2) сфера, галузь; колаthe world of commerce — комерційні кола, торговельний світ
3) період історії4) життя (людини)how goes the world with you? — як поживаєте?, як ваші справи?
so goes the world — розм. отаке життя
5) світ, царство6) світ, кругозір7) товариство, середовище, суспільство8) розм. безліч, багато; купа, сила-силеннаW. Bank — Міжнародний (Світовий) банк
world sadness — філос. світова скорбота
world series — спорт. щорічний чемпіонат з бейсболу (у США)
world spirit — філос. світовий дух
out of this world — божественний, чудовий, прекрасний
to come into the world — народитися, з'явитися на світ
what in the world does he mean? — що він, власне, хоче сказати?
world without end — на віки вічні; навіки-віків
* * *I n1) світ, земля, земна куляto come into the world — з'явитися на світ, народитися
a citizen of the world — громадянин світу, космополіт
the world over, all over the world — по всьому світу
world's fair — всесвітня виставка; планета; світ, всесвіт; частина земної кулі
the Third World countries — країни "третього світу"
the New World — Новий Світ; населення земної кулі, людство
2) сфера, галузьthe world of books [of art, of music] — світ книг [мистецтва, музики]
3) світ, царствоthe animal [the vegetable] world — тваринний [рослинний]світ
the ancient [the medieval] world — древній [середньовічний]світ
to have the world before one — мати перед собою все життя; = у нього все попереду
to take the world as it is /as one finds it/ — пристосовуватися до життя; сприймати світ таким, який він є
to let the world slide — не намагатися переробити життя /світ/, не йти проти течії; нехтувати умовностями
to know the world — мати досвід, знати життя
to come up /to rise, to make one's way/ in the world — зробити кар'єру
to come /to go/ down in the world — втратити колишнє положення в суспільстві
how is the world using you є, how goes the world with you — є як справиє, як живетеє
so goes /wags/ the world — таке життя; навколишнє середовище; світ, світок; коло ( знайомих)
her middle-class world — її міщанський світок, її мілко-буржуазне оточення
6) суспільствоthe great world, the world or fashion — вищий світ
all the world and his wife — "весь світ"
all the world knows that... — усім відомо, що...
7) безліч, масаto think the world of smb — бути надзвичайно високої думки про кого-н.
the holiday did me a world /worlds/ of good — відпустка принесла мені багато користі
8) peл. світto forsake the world — відмовитися /піти/ від світу; постригтися в монахи
to go to a better world — піти у кращий світ /на той світ/; the other /the next/ world, the world to come той світ, загробне життя
this world — цей світ, цей тлінний світ(в протист. потойбічному світу)
in this world and the next — на цьому, на тому світі
the lower /the nether/ world — пекло; земля (в протист. небесам); цей світ
9) емоц.- підсил.what in the world did he mean — що ж він хотів сказатиє
I do not know what in the world to do with it — не можу збагнути, що з цим робити
for all the world as if — точно так, якби
to the world — вкрай, надзвичайно
on top of the world — на вершині щастя; не в собі від радощів
out of this world — незвичайний, чудовий
she had a figure which was out of this world — такої фігури, як у неї, світ не ще бачив
world without end — цepк. на віка віків
not for the world — ни в якому разі; ні за що в світі
he would give the world to know that — він віддав би все на світі, щоб дізнатися про це
to make the best of both worlds — мати е те, інше ( без необхідності вибору)
II adead to the world — що нічого не помічає; що не реагує на оточення (про сплячого, п'яного)
1) що відноситься до всього світу, всесвітній, світовий -
9 лезть
1) лізти, (взлезать) вилазити, вилізати, злазити куди, на що, по чому; (карабкаться) дертися и дратися (деруся, -решся), видиратися, здиратися, пнутися и п'ястися (пнуся, пнешся), спинатися, (цепко) драпатися куди, на що; (слезать) злазити, злізати з чого, куди, у що; (переть) перти (пру, преш), пертися, пхатися куди, до чого, у що; срвн. Лазить и Взбираться. [Серед ліса стоїть дуб,- давай по нім лізти (Рудан.). Знову лізуть на сонце важкі, розтріпані хмари (Коцюб.). Наївся дурману та й дереться на стіну (Богодухівщ.). П'явсь, п'явсь на ту гору - не зопнеться (Чуб. I). Наймички регочуться, аж на комін спинаються (Н.-Лев.). Лядські господарі почали пертися на узграниччя всіма способами (Куліш)]. Лезть на дерево, на кровлю - лізти, ви[з]лазити, дертися, ви[з]диратися, пнутися на дерево, на покрівлю. Лезть на стену (в прям. и перен. знач.) - лізти (дертися и т. п.) на стіну. Лезть с дерева - лізти (злазити, злізати) з дерева. Лезть на четвереньках - рачки лізти, рачкувати. [Струк рачкував за їм здалека (Грінч.)]. Лезть в воду - лізти у воду. Лезть в бары, в начальство и т. п. - пнутися или п'ястися, лізти в пани, в начальники, на панську лінію гнути, (грубо) пертися, пхатися, микатися куди, до чого, у що. [Забагатіли, в пани пнуться (Слов'яносерощ.). П'явся до гетьманування на Україні (Куліш). В слов'янофіли так і претесь (Шевч.). У начальство він не пхається (Грінч.). Коли не піп, не микайся в ризи (Приказка)]. Куда ты -зешь? - куди ти лізеш, пнешся? (грубо) куди ти пхаєшся (прешся)? [Куди ти прешся,- і без тебе тісно (Л. Укр.)]. Не лезь в чужое дело - не втручайся (не вмикуйся) до чужої справи; не пхай носа до чужого проса (Номис). Лезть (приставать) к кому - лізти, в'язнути, чіплятися до кого. Лезть к горлу, с ножом к горлу к кому - з короткими гужами приставати до кого; срвн. Приставать 4. Лезть в драку - лізти, сі[и ]катися, соватися, сукатися з кулаками (з ножем и т. п.) до кого. [Чого до мене з ножакою сикаєшся? (Куліш). Кричав, совався з кулаками (Н.-Лев.). Не билася я, а вони сукалися з кулаками, а я одпихалась (Переяславщ.)]. Лезть в голову - лізти в голову, лізти (сунутися, спадати) на думку, на мислі, (фам.) пертися в голову. [Лізе на думку, наче злодій до скрині (Кон.). Такі все дурниці лізуть (спадають) на думку (Харківщ.). Їх лиця раз-у-раз сунулися мені на думку (Франко). Однісінька влізлива думка так і преться в голову (Крим.)]. Ему ничто не -зет в голову - його голови ніщо не держиться; йому до голови нічого не впхаєш (не втовчеш). Он сам в петлю -зет - він самохіть у петлю лізе (пнеться), він сам собі зашморг на шию накидає. Сапоги узки, не -зут на ногу - чоботи вузькі, не налазять на ногу. Шапка не -зет на голову - шапка не налазить на голову. Из кожи лезть - рватися (видиратися) з шкури; Срвн. Кожа. [Роблю, аж із шкури видираюся (Звин.)]. Он в карман за словом не -зет - він язика не в кешені ховає, він по слово до кешені не лізе;2) а) (о волосах, мехе) лізти, вилазити. [Після тифу коси вилазять, лізе й лізе і кіска отака зостанеться (Борзенщ.)]; б) (о ткани) лізти, розлазитися. [Крам гнилий: так і лізе (розлазиться) в руках (Полтавщ.)].* * *1) лі́зти; ( взбираться наверх) вила́зити, виліза́ти; ( с трудом) де́ртися, дра́тися; ( налезать) нала́зити2) ( во что - вмешиваться) лі́зти (в що); ( приставать) сі́катися, сучи́тися (до кого)3) (выпадать; расползаться) лі́зти; (о волосах, шерсти) вила́зити, виліза́ти; (о ткани, коже) розла́зитися, розліза́тися -
10 wise
1. nспосібon this wise — таким чином, у такий спосіб
in no wise — ні в якому разі, ніяким чином
in like wise — таким же способом, подібним чином
2. adj1) мудрий; велемудрий, умудрений2) розумний, розсудливийyou were wise not to go — ви розумно зробили, що не поїхали
3) амер., розм. обізнаний, знаючий, поінформований; тямущийto put smb. wise to (about, concerning, of) smth. — поінформувати когось про щось; напоумити когось щодо чогось
4) амер., розм. зарозумілий; зухвалий, нахабний5) хитрий; обачний, спритний, проникливий6) ірон. глибокодумнийwise look — заклопотаний (задумливий) вигляд
7) чаклунський, знахарськийwise man — чаклун, знахар
wise woman — чаклунка, знахарка, ворожка; баба-повитуха
8) із здоровим розумом, поміркований3. vпоказати дорогу; направити; напутитиwise up — поінформувати; напоумити; збагнути, зрозуміти
* * *I [ˌwaiz] a1) мудрий, премудрийwise saw — сентенція; прислів'я
the Three Wise Men, the W. Men of the East — бібл. три мудреці
2) розумнийto get /to grow/ wiser — порозумнішати; набути життєвий досвід
you were wise not to go — ви розумно вчинили, що не поїхали
3) розважливий, розсудливий4) cл. обізнаний, тямущийto be /to get wise (to) — дізнатися, зрозуміти; підмітити
to put smb wise to /of, about, concerning/ smth — повідомити /розказати/ кому-н. про що-н.; пояснити кому-н. що-н.
to be none the wiser (for) — нічого не дізнатися (з чого-н.)
they laughed at him and he never the wiser — вони сміялися з нього, а він нічого не помічав
to do smth without anyone being the wiser — зробити що-н. таємно
he came away as wise as he went — він так нічого, не дізнався
5) cл. wise guy розумник; обачний; хитрий, вправний; проникливий; собі на умі6) icт., дiaл. що займається чаклунством7) нахабнийII [ˌwaiz] n; тк.; sing; іст.in this wise — таким способом /чином/
-
11 wise
I [ˌwaiz] a1) мудрий, премудрийwise saw — сентенція; прислів'я
the Three Wise Men, the W. Men of the East — бібл. три мудреці
2) розумнийto get /to grow/ wiser — порозумнішати; набути життєвий досвід
you were wise not to go — ви розумно вчинили, що не поїхали
3) розважливий, розсудливий4) cл. обізнаний, тямущийto be /to get wise (to) — дізнатися, зрозуміти; підмітити
to put smb wise to /of, about, concerning/ smth — повідомити /розказати/ кому-н. про що-н.; пояснити кому-н. що-н.
to be none the wiser (for) — нічого не дізнатися (з чого-н.)
they laughed at him and he never the wiser — вони сміялися з нього, а він нічого не помічав
to do smth without anyone being the wiser — зробити що-н. таємно
he came away as wise as he went — він так нічого, не дізнався
5) cл. wise guy розумник; обачний; хитрий, вправний; проникливий; собі на умі6) icт., дiaл. що займається чаклунством7) нахабнийII [ˌwaiz] n; тк.; sing; іст.in this wise — таким способом /чином/
-
12 world
I n1) світ, земля, земна куляto come into the world — з'явитися на світ, народитися
a citizen of the world — громадянин світу, космополіт
the world over, all over the world — по всьому світу
world's fair — всесвітня виставка; планета; світ, всесвіт; частина земної кулі
the Third World countries — країни "третього світу"
the New World — Новий Світ; населення земної кулі, людство
2) сфера, галузьthe world of books [of art, of music] — світ книг [мистецтва, музики]
3) світ, царствоthe animal [the vegetable] world — тваринний [рослинний]світ
the ancient [the medieval] world — древній [середньовічний]світ
to have the world before one — мати перед собою все життя; = у нього все попереду
to take the world as it is /as one finds it/ — пристосовуватися до життя; сприймати світ таким, який він є
to let the world slide — не намагатися переробити життя /світ/, не йти проти течії; нехтувати умовностями
to know the world — мати досвід, знати життя
to come up /to rise, to make one's way/ in the world — зробити кар'єру
to come /to go/ down in the world — втратити колишнє положення в суспільстві
how is the world using you є, how goes the world with you — є як справиє, як живетеє
so goes /wags/ the world — таке життя; навколишнє середовище; світ, світок; коло ( знайомих)
her middle-class world — її міщанський світок, її мілко-буржуазне оточення
6) суспільствоthe great world, the world or fashion — вищий світ
all the world and his wife — "весь світ"
all the world knows that... — усім відомо, що...
7) безліч, масаto think the world of smb — бути надзвичайно високої думки про кого-н.
the holiday did me a world /worlds/ of good — відпустка принесла мені багато користі
8) peл. світto forsake the world — відмовитися /піти/ від світу; постригтися в монахи
to go to a better world — піти у кращий світ /на той світ/; the other /the next/ world, the world to come той світ, загробне життя
this world — цей світ, цей тлінний світ(в протист. потойбічному світу)
in this world and the next — на цьому, на тому світі
the lower /the nether/ world — пекло; земля (в протист. небесам); цей світ
9) емоц.- підсил.what in the world did he mean — що ж він хотів сказатиє
I do not know what in the world to do with it — не можу збагнути, що з цим робити
for all the world as if — точно так, якби
to the world — вкрай, надзвичайно
on top of the world — на вершині щастя; не в собі від радощів
out of this world — незвичайний, чудовий
she had a figure which was out of this world — такої фігури, як у неї, світ не ще бачив
world without end — цepк. на віка віків
not for the world — ни в якому разі; ні за що в світі
he would give the world to know that — він віддав би все на світі, щоб дізнатися про це
to make the best of both worlds — мати е те, інше ( без необхідності вибору)
II adead to the world — що нічого не помічає; що не реагує на оточення (про сплячого, п'яного)
1) що відноситься до всього світу, всесвітній, світовий -
13 немой
и Нем1) (лишённый речи и перен.) німий, (ласк. німенький), безмовний, (стар. безмовий, немовний), без'язикий; срв. Бессловесный, Безгласный. [Він німий, як тварина (Луб.). Дівчинка допомагала своїй глухій і німій бабі (Михайлич.). Кіно німе, звукове та говорюще (Пр. Правда). Поділюся моїми сльозами, та не з братом, не з сестрою, - з німими стінами (Шевч.). Ой постіль біленька, а стіна німенька (Чуб. V). Нічого не мовить, як мрець безмовний (Г. Барв.). Син його недоросток безмовий (Куліш). Тварина немовна (Київщ.). І всі уряд поставали, наче без'язикі (Шевч.). Шевченко, вийшовши дивом якимсь із тії темноти притоптаної, похилої, без'язикої (Основа 1861)]. -мая азбука - німа абетка. -мое вино - німе (мертве) вино. -мой восторг - німий захват. [Увесь зворушений, у захваті німім (Вороний)]. -мая карта - німа (сліпа) мапа (карта). -мой приказ - німий наказ. [Такі, щоб зрозуміть німий наказ уміли (Грінч.)]. -мая скорбь - німа туга (скорбота). [Де поділися ви, голоснії слова, що без вас моя туга німа? (Л. Укр.)]. -мой страх, упрёк - німий страх, докір. [Німий страх дивився на неї великими як темрява очима (Грінч.). Далеко десь з німим докором в тій хвилі згадуєш мене? (Франко)]. -мой человек - німий (-мого); срв. Немтырь. [Глухого та німого справи не допитаєшся (Номис)]. -мая женщина - німа (-мої), (редко) німка, німкеня. -мые люди - німі (-мих) (люди), (соб.) німота. Быть -мым - бути німим, німувати; срв. Немотствовать. Делаться -мым - ставати німим, німіти; срв. Неметь. Стать -мым - стати німим, оніміти, заніміти, зніміти, (о мног.) поніміти; срв. Онеметь. [Чому-ж уста не заніміли? (Вороний). Мов поніміли всі (Мирний)]. Сделать -мым - онімити, знімити. [Сам не оглух, других не онімив (Боровик.)]. Он глух и нем к просьбам - він глухий і німий на прохання (до проханнів);2) (утративший чувствительность) затерплий, отерплий, замлілий, (о мног.) потерплий, помлілий;3) неголосний, недзвінкий. - мой колокол - неголосний (глухий) дзвін.* * *1) прил. німи́йнем (\немой о́й) как ры́ба (как моги́ла) — німи́й як ри́ба (як моги́ла, як домови́на, як ка́мінь, як стіна́)
\немой а́я а́збука — німа́ а́збука (абе́тка)
\немой а́я ка́рта — німа́ ка́рта
\немой а́я сце́на — німа́ сце́на
\немой о́й фильм, \немой о́е кино́ — німи́й фільм, німе́ кіно́
2) в знач. сущ. німи́й, -о́го -
14 поправлять
поправить1) поправляти, поправити, лагодити, полагодити, (реже) ладнати, поладнати, ладити, поладити, (несколько) підправляти, підправити, підлагоджувати, підлагодити що, (исправлять) направляти, направити, налагоджувати, налагодити, налаштовувати, налаштувати, (кругом, со всех сторон) облагоджувати, облагодити, обладжувати, обладити що, (о мног.) попідправляти, попідлагоджувати, понаправляти, поналагоджувати, поналаштовувати, пооблагоджувати, пообладжувати; (зачинить) залагоджувати, залагодити, заладнати, залаштовувати, залаштувати, (о мног.) позалагоджувати, позалаштовувати що. [Оці дощі хлібець підправлять (Харк.). А ну направ каганець, щось він погано світить (Берд.). Старі неряти понаправляв і почав в'язати новий (М. Вовч.). Та біди тим не поправив (Франко). На се літо Ворона ледві встиг налагодити будинок (Кониськ.). Стріха в його добре попрогнивала і мохом пообростала: треба заладнати (Г. Барв.)]. -вить дом, стену, изгородь, крышу - полагодити, поправити, підлагодити, підправити, (кругом, со всех сторон) облагодити будинок, стіну, горожу, дах (стріху). -вить запруду, плотину - полагодити, підправити, підгатити гать, греблю. -вить поломанную телегу, машину - полагодити, налагодити, направити, обладити поламаного воза, машину. [Віз поламався, - треба налагодити (Грінч.). Чабан з наймитом обладжували воза (М. Вовч.). А хату все-ж-таки треба було якось підправити (Григ.)]. -вить свои дела, своё хозяйство - підправити, поліпшити свої справи, своє господарство, підмогтися, піджити(ся), призаможніти. [Після пожежі трохи піджився. Запрацюю щось, підможуся, та візьму таки Наталю (М. Вовч.)]. -вить дело - поправити, направити справу, діло. -вить здоровье - поправити, підправити здоров'я, нагнати здоров'я. [А здоров'я вже не нажену: не ті годи (Звин.)]. Употребление молока -вило его здоровье - споживання молока поправило його (йому) здоров'я. -влять, -вить кого (подкормить) - відмачулювати, відмачулити кого. [Воли такі погані були, - я й кажу: «дай сюди, я їх одмачулю трохи», - бо паші в мене було таки (Липовеч.)]. -вить свою причёску, платок, шапку - причепурити, поправити свою зачіску, поправити на собі хустку, шапку. -вить ошибку - поправити, направити помилку;2) (выпрямить) виправляти, виправити, випростувати, випростати, (о мног.) повиправляти, повипростувати що. Поправленный - поправлений, полагоджений, підправлений, підлагоджений, направлений и т. д.* * *несов.; сов. - попр`авить1) поправля́ти, попра́вити; ( чинить) ла́годити, пола́годити, ладна́ти, поладна́ти, ла́дити, пола́дити, зала́годжувати, зала́годити, несов. заладна́ти2) ( устранять ошибки) виправля́ти, ви́правити3) ( вправлять) вправля́ти, впра́вити
См. также в других словарях:
сила — и, ж. 1) Здатність живих істот напруженням м язів робити фізичні рухи, виконувати різні дії; фізична енергія людини, тварини. || перев. мн. Фізична здатність або можливість робити, здійснювати що небудь. || Фізичний вплив, насильство. || Життєва… … Український тлумачний словник